Вертицильоз — це грибкове захворювання, що призводить до в'янення рослин. Листя сохне та сручується, відмирають цілі гілки на плодових та декоративних деревах і кущах.
Збудник вертицильозу — гриб Verticilium. Він може до десяти років перебувати у ґрунті в стані спокою. Інфікування ж рослини трапляється при настанні сприятливих умов:
вологість 60–75 %;
температура 23–26 ℃;
рН близько 7 (нейтральна або слаболужна реакція ґрунту).
Ураження відбувається через корені, тому процес в’янення розвивається знизу вверх. Гриб провокує закупорювання судин, порушуючи процес живлення окремих частин рослини. Вертицильоз буває:
гострим, коли рослина гине швидко (протягом місяця);
хронічним, при якому в’янення повільне.
Здорові екземпляри чинять опір грибкам і не заражаються вертицильозом. Тоді як пошкоджені й слабкі рослини уражаються та починають в’янути.
Ознаки хвороби:
листки скручуються, покриваються бурими плямами, в’януть, засихають — і можуть опадати;
на окремих частинах рослини з’являється сірий або рожевуватий наліт;
навіть при слабкому ураженні на зрізі стебла або гілки спостерігається потемніння.
Рослина може бути інфікованою, але при цьому не хворіти. Наприклад, якщо ґрунт піщаний — і забезпечується достатня аерація коренів, а рівень рН складає 4–5. Але варто пересадити інфіковану рослину в інші умови (сприятливі для розвитку захворювання), як симптоми вертицильозу дадуть про себе знати.
Спочатку симптоми вертицильозу помітні на нижньому ярусі листя (ближче до землі) та всередині (ближче до стебла чи стовбура). Згодом пожовтіння розповсюджується нагору та на периферію. Можливе всихання листя лише з однієї сторони.
Якщо рослина на ранок після вечірнього поливу виглядає в’ялою, то з великою ймовірність вона стала жертвою вертицильозу.
Вертицильоз вражає практично всі плодові та ягідні культури, а також листопадні та хвойні дерева й чагарники. В зоні ризику:
пасльонові (картопля, томати, фізаліс, баклажани, перець), соняшник, огірки, хміль;
троянди, хризантеми, флокси;
абрикоси, вишні, черешні, персики, сливи;
полуниця, смородина, тощо.
Дерева пошкоджуються грибом у будь-якому віці, але в основному страждають молоді екземпляри (3–10 років). Ураження вірогідне протягом всього періоду вегетації, проте найнебезпечніший час — травень-червень. Очевидним вертицильоз найчастіше стає у другій половині літа. Взимку хворе дерево сильно підмерзає, а якість його плодів наступного сезону знижується.
Грибок більш активно уражує рослини на півдні України. На півночі — де прохолодніше — хвороба приносить менше шкоди.
Основні причини виникнення вертицильозу:
надлишкове внесення азотних добрив, через що знижується стійкість до захворювання;
механічне пошкодження кореневої системи (наприклад, при надто глибокій обробці землі, через гниль коренів або активність шкідників);
різкі перепади нічних та денних температур, які сприяють розвитку грибкових хвороб;
висока вологість через часті опади чи рясний полив (у вологому середовищі хвороба прогресує швидше);
погана аерація ґрунту, незбалансований рівень вологості (надмірна сухість землі також негативно впливає на стан ураженої рослини, сприяючи в’яненню).
Навіть після видалення всіх інфікованих рослин нові посадки можуть захворіти (адже грибок все ще залишається у ґрунті). Ризиковано висаджувати в здорову землю екземпляр із неперевіреного розплідника: один уражений саджанець здатен спричинити спалах вертицильозу на ділянці.
Водночас можливі епізоди самолікування (особливо у кісточкових дерев). Роль грає імунітет конкретної рослини.
При хронічному вертицильозі (який особливо характерний для дерев) намагаються врятувати пошкоджений екземпляр. Для цього:
гострим інструментом обрізають пошкоджені гілки до місця, де закінчуються сірі плями;
чистий зріз обробляють мідним купоросом, проливають дерево Фундазолом;
відновлюють мікрофлору ґрунту, використовуючи біодобриво Байкал або мікоризоутворюючий препарат Мікофренд-С;
для покращення стану рослини та підвищення імунітету проливають:
обробляють сумішшю фунгіциду Квадріс, біодобрива Мегафол та мінерального добрива Плантафол 10:54:10 або проводять обробку біофунгіцидом Фітохелп-р+Прилипач.
При гострому вертицильозі симптоми розвиваються швидко. Хвору рослину не рятують:
уражений екземпляр видаляють, максимально повно витягуючи із землі коріння — та спалюють;
лунку заливають розчином Триходерми або Фітоспорину;
обробляють від вертицильозу сусідні рослини Фундазолом чи біопрепаратом Фітохелп-р+Прилипач та відновлюють мікрофлору ґрунту Байкалом чи Мікофрендом.
Після обробки уникають інтенсивного поливу та внесення азотних добрив.
Профілактика вертицильозу передбачає комплексний підхід. Необхідно:
своєчасно вносити добрива - азотні добрива вносяться весною та на початку літа, восени рослини портебують калійно-фосфорного підживлення для підвищення імунітету;
обробляти зрізи дерев садовим варом та мідним купоросом, щоб мінімізувати ризик потрапляння збудників хвороб через пошкоджену деревину;
ранньою весною та восени обприскувати сад Бордоською сумішшю для боротьби із зимуючими шкідниками та хворобами;
до настання заморозків білити стовбури фарбою для садових дерев (для захисту від сонячних опіків та морозів, які роблять дерево вразливим до вертицильозного в’янення);
підтримувати імунітет та стимулювати розвиток коріння, внаслідок чого дерево зможе скоріше відновитися. Добре зарекомендувало себе поєднання стимулятора росту Кендал та біодобрива Радіфарм;
профілактично оброблювати ґрунт біофунгіцидом Триходерма.
Вертицильоз може знищити сад, але багато що залежить від господаря. Варто піклуватися про здоров’я рослин та вчасно реагувати на підозрілі симптоми — і у хвороби не буде шансів!
Відгуків поки що немає
Для написання відгуків потрібна авторизація на сайті. Авторизація