Дієві методи в боротьбі з оленкою (бронзівкою волохатою)

Оленка волохата, або бронзівка волохата — це жучок, довжиною 8–13 мм та шириною 6–8 мм. Комаху можна впізнати за сіро-жовтим волосинками. Чорна спинка залишається майже голою, а на тільці помітні білі або жовтуваті плямки.

Комаха вигризає тичинки й маточку з квіток, поїдає пелюстки, іноді харчується молодими листками.

Особливості життєвого циклу бронзівки волохатої (оленки)

Оленка волохата розвивається в одному поколінні, а всі стадії проходить у землі. Сприяє активності шкідника:

• посушлива погода;

• сонячне світло (на ніч оленка ховається в землю);

• недостатньо інтенсивна обробка ґрунту (якщо земля не проорюється якісно, то в ній залишається харчова база для шкідника і виживають личинки).

Літ бронзівки волохатої починається в першій половині квітня, коли жуки виходять із місць зимівлі. В народі орієнтуються на цвітіння кульбаби — як тільки з’являються яскраво-жовті квіти, сад та город наповнюється оленкою. Масовий літ триває до середини червня. В цьому ж місяці відбувається яйцекладка, причому одна самка може стати «матір’ю» для двох десятків яєць.

Оленка волохата відкладає яйця:

• в нори городніх гризунів (полівок, землерийок);

• під загнилі рослинні рештки;

• в компостні ями тощо.

З яєць показуються личинки. Вони білуваті, товсті, покриті довгими волосинками. До завершення літа личинки розвиваються, харчуючись перегноєм, відмерлими корінцями та іншими рослинними рештками в землі.

З кінця серпня до середини жовтня триває процес заляльковування. Через 2–3 тижні природа вітає молодих жуків, які у своїх коконах залишатимуться у ґрунті — щоб вже наступного квітня «порадувати» появою на рослинах.

Які культури пошкоджує бронзівка волохата (оленка)

Оленка мігрує від однієї культури до іншої — залежно від того, яка рослина цвіте. Найбільше страждають плодові дерева та кущі, але жук таксамо вражає:

• квіти (кульбаба, троянда, тюльпан, ірис, нарцис);

• плодові та декоративні дерева (каштан, персик, груша, вишня, черешня, абрикос, яблуня, слива);

• плодові та декоративні кущі (калина, бузок, шипшина, смородина);

• зернові та зернобобові культури (жито, пшениця, просо, ячмінь, кукурудза, соя, люцерна, горох);

• баштанні (кавун, диня);

• олійні культури (соняшник, ріпак, гірчиця, льон);

• полуниця, виноград та ін.

Як позбутись оленки (бронзівки волохатої)

Для боротьби з бронзівкою (оленкою волохатою) використовують декілька медів:

1. Боротьба з бронзівкою волохатою через механічне знищення:

• найочевидніший варіант — струшувати з квітучих дерев на розстелену плівку, а потім знищити; найкраще «ловити» оленку вранці та ввечері, коли жук завмирає і втрачає активність;

• складніший але дієвіший спосіб — в розпал сухого дня рясно обприскати дерева/кущі водою. Краплі осядуть на волосках, комахи втратять можливість рухатись та літати — тоді їх можна легко струсити та зібрати;

• винахідливий метод — зробити приманки синього чи фіолетового кольору, як правило, ставлять під деревами або біля кущів ємності з холодною водою (можна додати інсектицид). Оленка, полюбляючи синьо-фіолетові відтінки, потрапить у пастку і не зможе вибратися.

2. Шкідник найактивніший саме в період цвітіння, коли хімічні препарати використовувати небажано. Тому деякі господарі для захисту плодових висаджують мускарі: ці сині квітки цвітуть водночас з абрикосами, але завдяки кольору переманюють на себе оленку. Аналогічно відволікає увагу жовта кульбабка.

3. Обробку ж інсектицидами намагаються провести до появи квітів. Від оленки застосовують: Прованто Вернал або ж максимально екологічний та безпечний Бітоксибацилін, препарати безпечні для бджіл, але радимо проводити обробки у вечірній або вранішній час, коли літ бджіл мінімальний.



4. В оленки волохатої є природні вороги – птахи, наприклад, шпаки, граки, сорокопуди, сороки, вивільги та інші. Їх можна привабити, розвісивши у своєму садку штучні гніздівлі.

5. Починати боротися зі шкідником все ж найкраще з осені, щоб знищити жуків, які зимують у ґрунті. Можна виконувати обробку і ранньою весною, головне — встигнути до початку льоту. Застосовують біопрепарати:

• Метавайт;

• Боверин;

• Мезітропін.

Вони знищують різноманітних ґрунтових шкідників, серед яких — личинки хрущів, трипси, совки. Тому така обробка є бажаною навіть без урахування активності бронзівки волохатої. Але Метавайт, Боверин та Мезітропін захищають ґрунт лише на конкретній ділянці — тоді як оленка може прилетіти від сусідів, город яких поріс бур’яном і кілька років не орався.

Боротьба з бронзівкою волохатою не є неймовірно складною, але вимагає дисциплінованості та системності. Хто регулярно піклується про ґрунт та вносить інсектициди, у того на ділянці не зимуватимуть шкідники — і навіть цього достатньо для захисту урожаю.