Посадка і догляд за лілією в саду

Лілії – ефектні багаторічники, які користуються великою популярністю завдяки барвистим суцвіттям і невибагливістю у догляді. Квіти підходять для вирощування в контейнерах, озеленяючи кімнату, веранду або терасу. Культура застосовується в оформленні квітників, рокаріїв, міксбордерів і інших ландшафтних композицій, а також вирощується на зріз для використання в букетах.

Як виростити лілії на своїй ділянці

Час посадки. Висаджування цибулин у відкритий ґрунт можна проводити як навесні, так і восени. Останній варіант підходить для більшості сортів, оскільки при цьому не порушується природний цикл розвитку рослини. Цибулини не піддаються нападу шкідників, культура розквітає раніше, а також економляться зусилля і час, коли тільки настає весняний сезон робіт. Восени цибулини висаджують за місяць до настання заморозків. Оптимальним варіантом стане період з вересня до початку жовтня. У цей час цибулини укореняться, але не встигнуть прорости.

Для весняної посадки хорошим часом стане перша половина – середина квітня. При пізньому висаджуванні лілії ростуть слабкими і часто піддаються хворобам.

Переваги весняного вирощування лілій:

• Відпадає потреба накривати ділянку після осінньої посадки.

• Можна не хвилюватися, що цибулини замерзнуть або загниють під час зимівлі на ділянці.

• Для зберігання підійде нижня полиця холодильника, підвал або льох.

Вибір ділянки. Лілії воліють рости на добре освітлених, тихих ділянках. Ґрунт повинен бути пухким, родючим, дренованим. Не слід вирощувати лілії в низинах, де після поливів, дощів або сходу снігу буде затримуватися вода біля основи стебла. Застій вологи провокує загнивання цибулин, розвиток грибкових захворювань, що призводить до загибелі рослини. Також необхідно дотримуватися сівозміни, тобто вибирати місце, де до цього не росли лілії або інші цибулинні культури.

Перед квітневою посадкою ґрунт на обраній ділянці слід підготувати:

• Після сходу снігу і відтаюванню ґрунту перекопують його верхній шар на глибину 30-40 сантиметрів.

• Для виведення зайвої вологи додається дренажний субстрат у вигляді крупнозернистого річкового піску або гравію.

• Для підвищення родючості навесні вносять перегній або фосфорно-калійні добрива, але не гній!

• Використання деревної золи, крейди або вапна, якщо потрібно знизити кислотність ґрунту. Оптимальні значення рН 6,0-6,5.

Технологія весняної посадки. Перед висаджуванням матеріал дезінфікують фунгіцидами, наприклад розчином Фундазола, приготованим за інструкцією. На ділянці заготовлюються посадочні лунки глибиною в 5-6 сантиметрів для маленьких цибулин, 15-17 сантиметрів – для великих. Щоб не помилитися з глибиною посадки, можна дотримуватися правила, що розміри лунки дорівнюють потрійній висоті цибулини. У разі групових посадок рослини розміщують на відстані 20-30 сантиметрів один від одного. Вирощування сортів з різними термінами цвітіння допоможе створити на ділянці безперервну естафету зміни фарб.

Після розміщення посадкового матеріалу в лунці корінці розправляють, цибулини засипають землею і добре зволожують. При вирощуванні високорослих сортів слід поруч встановити опори і в міру зростання підв'язувати рослини, щоб стебла не ламалися під вагою бутонів або під час негоди.

Літній догляд за ліліями у відкритому ґрунті

Комплексний догляд за ліліями починається з приходом весни, коли зійде сніг. Правильний догляд за квітами сприяє їх гарному росту і розвитку, пишному та яскравому цвітінню, а також захистить від шкідників і розвитку хвороб.

Поливи повинні бути регулярними, щоб ґрунт перебував в помірно вологому стані. У період посухи рослини поливають під корінь на глибину залягання цибулини вранці і ввечері, коли немає активного сонця. Під час бутонізації та цвітіння слід збільшити кількість поливів, що сприяє продовженню періоду цвітіння. Під кінець серпня поливи повністю припиняють.

Підживлення слід проводити 3 рази за сезон. З появою пагонів вносять добрива з вмістом азоту, який сприяє активному росту. Вдруге використовують розчини деревної золи під час бутонізації. По закінченню цвітіння рослини підживлюють фосфором і калієм.

Відцвілі бутони слід своєчасно зрізати, щоб рослина не витрачала енергію на формування насіння. Пожовтіння і в'янення стебел вказує на те, що всі корисні сполуки повернулися в цибулину, і їх можна зрізати, залишивши пеньок 10-15 сантиметрів. Зріз проводять під гострим кутом таким чином, щоб листя, що залишилось, частково прикривала його. Завдяки косому зрізу під час дощу вода буде стікати, а не потрапляти в цибулину.

Регулярне розпушування ґрунту запобіжить утворенню кірки в верхньому шарі землі і забезпечить постійний доступ вологи та повітря до кореневої системи. Полегшити догляд допоможе мульчування посадок.

Кожні 4-5 років слід пересаджувати рослину на нове місце, для поповнення поживними речовинами. Сигналом до цього стане кущ, що розрісся і убоге цвітіння. Пересадку проводять по закінченню цвітіння. При цьому відділяють дочірні цибулини, проводять огляд матеріалу, залишаючи тільки здорові екземпляри.