П'ять способів позбутись бур'янів в саду і на городі

Бур’яни зводять нанівець найретельнішу працю. Вони знижують урожайність, погіршують якість плодів, підвищують ризик захворювань та підтримують популяцію шкідників. Наприклад, завдяки дикорослим рослинам виживають совки та метелик лучний. Проте є п’ять елементарних способів, як позбавитись бур’янів.

№ 1 Ручне прополювання бур’янів

Ручне прополювання — екологічний та практично безкоштовний метод (якщо не рахувати затрат на придбання сапи). Проте у нього є недоліки:

• ризик пошкодити або знищити гострим інструментом культурні рослини;

• несвоєчасність видалення бур’янів (оскільки прополювати починають, коли трава вже добре помітна та заглушує культуру);

• низька ефективність (механічне прополювання часто залишає після себе кореневу частину бур’янів, тож вони швидко відновляться);

• трудомісткість та необхідність частої обробки (в сезон прополювати грядку доводиться щотижня, а після дощу бур'яни ростуть ще швидше).

Прополювання допомагає підтримувати ділянку в хорошому стані, але є найпримітивнішим методом боротьби з бур’янами.

В ґрунті присутня величезна кількість насіння ріноманітних рослин, які починають проростати на відкритій, незасадженій ділянці. Тож механічне видалення бур'янів - "сізіфова праця", яка приносиь лише короткочасний ефект. Краще рішення - прикрити ґрунт, можна використати мульчу, сидерати чи щільні посадки з ґрунтопокривним рослинами, що допоможуть зекономити сили та час.

№ 2 Гербіциди від бур’янів

Гербіциди — це хімічні препарати для знищення та контролю росту бур’янів. Їх дія базується на пригніченні активності рослинних ферментів або ж на втручанні в процес фотосинтезу (й те, й інше безпечно для людей та тварин).

За допомогою гербіцидів вдається досягти чистоти посівів. Особливо це актуально для значних площ, які важко прополоти вручну. Проте внесення гербіцидів має певні мінуси:

• гербіциди потенційно можуть шкодити ґрунту та корисним культурам;

• бур’яни поступово формують резистентність до гербіцидів.

Мінуси нівелюються правильним вибором препарату. По типу дії гербіциди поділяють на:

• селективні — діють вибірково, впливають лише на деякі види рослин (пирій, ромашку тощо) та не шкодять вирощуваним культурам;

• неселективні — відрізняються суцільною дією та знищують всі рослини, включаючи цінні. Їх варто використовувати проти значних зарослів бур’янів ще до посадки потрібних культур.

Гербіциди можна вносити на різних етапах розвитку посівів. По цьому принципу виділяють:

досходові (ґрунтові) гербіциди — застосовуються до появи сходів та забезпечують краще проростання культурних рослин. Такі гербіциди:

• актуальні тільки проти однорічних бур’янів, оскільки знищують лише рослини, що проростають із насіння;

• відрізняються пролонгованою дією, тобто стримують кілька хвиль бур’янів протягом сезону;

• вносяться в землю на глибину 3–5 см, бо тут міститься основна частка проростаючого шкідливого насіння;

післясходові гербіциди — використовуються, коли більша частина бур’янів вже виросте. Такі препарати:

• характеризуються системною дією та зачіпають як кореневу, так і надземну частину рослин;

• не мають впливу на нові бур’яни;

• вносяться за температури +15–25 °C.

Досходові гербіциди використовують ще під час підготовки землі, проте досвідчені аграрії не рядять застосовувати їх на бідних піщаних ґрунтах (бо вони більш схильні до забруднень препаратами). Післясходові ж гербіциди вносять, коли бур’яни вже «пишні та гарні», — таким чином знищуються основні «вороги» культурних рослин в цьому сезоні.

№ 3 Сидерати витісняють пирій (та не тільки)

Деякі культури є домінантними і пригнічують ріст бур’янів, перемагаючи в міжвидовій конкуренції. Це працює досить просто:

• пшениця, ячмінь, жито й інші зернові виростають швидко, тому в їхній тіні бур’яни не отримують достатньо сонячного світла і не можуть здійснювати фотосинтез;

• гречка, маючи потужну кореневу систему, поглинає багато вологи і корисних речовин із землі (не залишаючи бур’янам нічого поживного);

• люпин та гірчиця виділяють хімічні речовини, які пригнічують розвиток бур’янів тощо.

Особливу роль сидератні культури грають у боротьбі із пирієм повзучим, що є чи не найстійкішим бур’яном в нашій місцевості (адже він може відродитися навіть з невеликого корінця). Завдяки міжвидовій конкуренції пирій відстає в рості, а також виснажує свої кореневища. Найбільш дієві проти нього:

• гречка;

• жито;

• овес

• гірчиця.

Їх висівають після збору овочів, весною ділянку переорюють. Це допоможе знищити навіть натяк на пирій, а також осот рожевий й інші злісні види дикорослих трав.

№ 4 Мульчування від бур’янів

Мульчування — це вкривання землі біля рослин спеціальним матеріалом, за рахунок чого створюється комфортний мікроклімат для культур. Як мінімум:

• підтримується достатній рівень зволоженості землі;

• ґрунт збагачується органікою (якщо мульча здатна до розкладання);

• зберігається чистота на грядках (що особливо актуально при зборі ягід полуниці);

• не росте бур’ян.

Для мульчування використовуються матеріали, що не шкодять довкіллю. В основному це:

• мармурова галька, доломітова крихта, крихта мармурова кремова, соснова кора використовується для мульчування декоративних рослин в саду;

• підсушена скошена трава, солома застосовується для мульчування грядок, полуниці, плодових кущів (малини, ожини, лохини, смородини), пристовбурових кіл плодових дерев;

• агроволокно використовується як основа під гальку чи кору, або безпосередньо для висаджування полуниці;

• агротканина відрізняється щільнішою структурою, ніж волокно і прослужиь тривалий час, використовується для висаджування як полуниці, так і декоративних рослин.

Мульчування дозволяє зменшити кількість використовуваних гербіцидів та частоту прополюваннь. Для малих городів та садів це — ідеальний варіант недопущення появи бур’янів.

№ 5 Щільні посадки та ґрунтопокривні рослини від бур’янів

З овочами це не спрацює, а ось у квітниках є сенс використовувати прийом щільної посадки. В такому випадку культурні рослини вкривають ґрунт, ніби килим, — та не дають проростати бур’янам. Подібним способом можна облаштувати подвір’я, сад або декоративну ділянку городу.

З цією метою висаджуються:

• ґрунтопокривні троянди;

• килимові чаганики - кизильник лежачий Квін оф Карпетс ;

• вічнозелені хвойники - ялівець горизонтальний Alpina, ялівець горизонтальний Glacier чи ялівець Вілтоні;

• листяні ґрунтопокривні багаторічники (очиток білий Корал Карпет, горлянка (аюга) Пьорпл брокард, чебрець, моховинка (ірландський мох), обрієта, барвінок, мазус, чистець, шиловидні флокси, полин Шмідта Нана);

• ґрунтопокривні однорічні квітучі рослини - портулак чи алісум.

Комбінація методів дозволить отримати доглянуту ділянку без бур’янів. Ґрунтопокривні рослини чудово виглядатимуть в саду, мульчування захистить полуницю й малину, сидерати збережуть здоровий город. Великі площі доведеться обробити гербіцидами, а скромним грядкам буде достатньо й ручної прополки. І все вдасться.