Самшит або бускус поєднує максимальну невибагливість з високими декоративними якостями. Це робить рослину однією з найпопулярніших для садів та парків.
Висота рослини складає від 50 см до 4 м, залежно від виду. Візуально самшит можна впізнати по щільному блискучому листю, тоді як його жовтуваті квітки непоказні та дрібні. Вони розкриваються в березні–квітні та виділяють інтенсивний медовий аромат.
Самшит приваблює бджіл, але мед з нього вживати не можна через отруйність рослини: листя та кора містять велику кількість алкалоїдів. Хоча на смак самшит настільки гіркий, що перша реакція буде — виплюнути. Проте подразнення можливе і при контакті зі шкірою або очима: тому працюють у рукавичках, а після — добре промивають руки.
Попри отруйність, чагарник все ж чудово підходить для саду. Адже він:
виглядає дуже акуратно і при цьому яскраво;
вічнозелений і не втрачає привабливості взимку;
повільно зростає (до 5–15 см в висоту за рік), шляхом чого добре тримає форму;
чудово переживає обрізку та потребує нечастої корекції;
невибагливий до освітлення та якості землі (навіть на бідних ґрунтах вирощує густу крону);
можна вирощуватив в контейнерах.
Найчастіше в ландшафтному дизайні використовують види: Самшит вічнозелений, Самшит дрібнолистий та Самшит колхідський.
Найкращий час — кінець березня-початок квітня, в також можна висаджувати чагарник із середини вересня по середину жовтня; на повне вкорінення самшиту потрібно до місяця;
Оптимальний варіант — напівтінь. Під впливом сонця самшит може втрачати яскравість забарвлення (але при нормальному поливі рослина здатна переживати спеку).
Чагарник потребує добре дренованого повітропроникного ґрунту. Найкраще самшит розвивається на піщаних та суглинних ґрунтах, але й в інших умовах зазвичай приживається.
Проте рослина не любить місцини з високим заляганням ґрунтових вод. Якщо в саду після дощу довго залишаються калюжі, самшит краще вирощувати в горщику.
Самшит для живоплоту висаджують в шаховому порядку в два ряди. Дистанція між рослинами — 30 см. Після засипання коренів землею проміжки між чагарниками утрамбовують.
Рослини садять в неглибоку траншею. На її дно укладається дренаж (перліт, галька). Якщо ґрунт бідний, то можна додатково викласти шар родючої землі або компосту.
Саджанці купують на 10 см вище, ніж планується висота живої огорожі. Тоді десь через місяць після посадки самшит можна буде трохи підстригти, тим самим стимулюючи розвиток коренів.
Повноцінну обрізку самшиту виконують на другий рік після посадки. Сезон починають в квітні чи на початку травня. Далі до кінця осені приблизно раз в місяць обрізають нові паростки, щоб підтримувати форму чагарнику.
Чим частіше проводять процедуру, тим більш активно слід поливати та підживлювати самшит.
Після посадки підгодівлю вносять не раніше ніж через місяць. В період активного росту потрібні комплексні мінеральні добрива Нутрівант Самшит та вічнозелені, восени — калійно-фосфорні.
Влітку чагарник рясно поливають раз на 3–4 тижні. В інші пори року рослина отримує вологу з опадів. Проте періодично варто влаштовувати легенький «душ» самшиту, змиваючи з листя пил.
Розмножують самшит літніми та осінніми живцями, які висаджують у відкритий ґрунт. Процент приживлення перевищує 80 %: вже через місяць рослини укорінюються.
Самшит страждає від шкідників, які харчуються рослиною та ослаблюють кущ. Основні комахи:
самшитова галиця - провокує коричнево-жовті нарости на листі, препарати: Актара, Вертімек;
самшитова вогнівка - гусінь швидко покриває чагарник павутиною, викликаючи його загибель, препарати: Актара, Енжіо, Ампліго, Актеллік, Проклейм.
павутинний кліщ - робить невеликі проколи на листі та плете тонку павутину, препарат: Вертімек;
листоблішки - через активність комах листки скручуються і вкриваються білуватим восковим нальотом, препарат: Цезар.
Пошкоджені пагони та листя видаляють. Для якісного відновлення самшиту після самшитової вогнівки використовують засіб Ізабіон.
Самшит особливо вразливий до хвороб у період холодної та вологої погоди. Найпоширеніші захворювання:
іржа - на листі формуються білі виступи, препарати: Скор, Топаз.
біла плямистість - на гілках та листі спостерігаються білі плями, які поступово стають бурими, препарат: Ридоміл Голд;
гниль стебла - викликає висихання верхньої частини самшиту та появу чорних наростів на стеблі. Заради профілактики гнилі весною обприскують кущ мідним купоросом, а також вчасно вносять мінеральні добрива для підвищення імунітету рослини.
За кілька днів до передбачуваних морозів рослину рясно поливають. Мульчують торфом або прілими хвойними гілками (але не сухим листям, бо воно може спровокувати грибок).
Коли температура стабільно знизиться до -10 0С, чагарники утеплюють пластиковими або дерев’яними коробами, мішковиною або нетканим матеріалом. Підв’язують або встановлюють каркаси, щоб під вагою снігу самшит не зламався.
В коробах роблять вентиляційні отвори, під тканину заводять гнучку трубу — для доступу повітря.
Весною утеплювачі поступово знімають. Вперше це роблять в похмурий день, а при яскравому сонці знову накривають кущ — щоб самшиту було легше адаптуватися.
Сніг біля рослини прибирають. Землю розпушують для швидшого її прогрівання.
Самшит в домашніх умовах - найпопулярніша культура для бонсай, оскільки може рости в невеликій ємності, добре кущиться, має дрібне листя і чудово переносить обрізку.
Самшит навіть у новачків приживається добре і облагороджує сад. Це та рослина, яка виглядає дорого та елегантно — але при цьому потребує мінімум зусиль.
Відгуків поки що немає
Для написання відгуків потрібна авторизація на сайті. Авторизація